Електропортал - 2014

Країни, що мають високі показники результатів енергоефективності, вирішують завдання з упровадження енергозберігаючих заходів шляхом державно-приватного партнерства. При цьому до цих заходів обов’язково залучаються як підприємства, так і власники будинків. Наша держава також працює в цьому напрямку. довідка “Хрещатика” Досвід країн — лідерів енергозбереження Енергоефективна політика країн — лідерів енергозбереження базується на трьох основних принципах: стимулювання до заощадження енергії; примус до енергозбереження; просвітницькі програми у сфері енергозбереження. Зокрема в Норвегії для енергоощадності спеціально заснована компанія ENOVA SF, яка фінансує інвестиційні програми в галузі підвищення енергоефективності державних і муніципальних будівель. Для досягнення цілей її діяльності норвезький парламент заснував енергетичний фонд і виділив гранти в розмірі до 5 млрд крон (близько 650 млн євро). У Німеччині реалізуються енергосервісні договори як елемент державно-приватного партнерства. За посередництва Німецького енергетичного агентства Dеna в процес контрактингу включені 49 федеральних об’єктів (державні адміністративні будівлі, соціальні установи), планується застосування інструменту контрактингу ще в 20 тис. громадських будівель. У країні діють уже понад півсотні фірм, які укладають контрактингові угоди з компаніями, що керують житловими будинками, бюджетними та приватними установами. А у США функціонують 26 державних освітніх центрів для малих та середніх підприємств, які проводять безкоштовне навчання персоналу на предмет необхідності заощадження енергії та використання енергозберігаючих технологій на виробництві. У розвинених країнах світу заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності, реалізуються як за рахунок бюджетних коштів, так і приватних компаній. Зважаючи, що сьогодні енергоємність ВВП України в 4 рази перевищує аналогічний показник європейських країн, це питання залишається одним із головних на порядку денному. До вирішення цих проблем, в тому числі у сфері ЖКГ, залучають бізнес і у нас. В Україні в рамках державно-приватного партнерства станом на червень 2013 року всього реалізувалось 160 проектів, з яких зокрема 71 проект — з водопостачання, 32 — з виробництва, транспортування і постачання тепла, та три — в енергетиці. Вся надія — на інвестиції За даними експертів, комунальні системи в Україні вже настільки застарілі, що будинки втрачають близько 50 % тепла, а сплачувати за використану енергію доводиться споживачам. Та впровадження енергоефективних проектів сьогодні потребує значних інвестицій. “Ця галузь державою практично не фінансується, і розвиток в основному здійснюється за рахунок інвестиційних коштів”,— розповів заступник голови Держенергоефективності України Сергій Дубовик. За його словами, минулого року Україна отримала від ЄС 15,6 млн євро на енергоефективні проекти. Наразі кошти конвертовано в національну валюту, і вони знаходяться на рахунках казначейства. Аби ними скористатися, Агентством розробляються зміни до Державної цільової економічної програми енергоефективності й розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010—2015 роки. Спільно з регіонами вже підготовлено 490 проектних пропозицій на суму близько 1,3 млрд грн, які передбачається реалізувати в рамках програми. Загалом на її реалізацію в поточному році передбачається фінансування у розмірі майже 500 млн грн. З них 324,8 млн грн — кошти 1-го траншу бюджетної допомоги ЄС в рамках Угоди про фінансування програми “Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлюваних джерел енергії”. З початку реалізації регіональних програм (2010 р. — 1 півріччя 2013 р.) впроваджено близько 18 тис. заходів з енергоефективності та енергозбереження. У результаті зекономлено майже 5,7 млрд м3 природного газу. А за перше півріччя 2013 року досягнуто економії 0,92 млрд м3. Також збільшуються потужності об’єктів відновлюваної енергетики, які працюють за “зеленим” тарифом. У 2013 році введено в експлуатацію 539,1 МВт, що на 50,6 % більше від потужності, введеної у 2012-му. Все це дозволило минулого року виробити понад 1,5 млрд кВт/год. “зеленої” енергії (без урахування великих ГЕС). Крім того, Держенергоефективності підготувало 9 проектів нормативно-правових актів, серед яких проект Закону України “Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів”, який схвалено урядом та внесено на розгляд Верховної Ради, а також проект Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року та проект Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року. До речі, експерти оцінюють загальну потребу в інвестиціях у паливно-енергетичний сектор України в $ 200 млрд. Енергоефективність у громадах Нещодавно також стало відомо, що п’ять консорціумів українських міст отримають від Німецького бюро міжнародного співробітництва (GIZ) технічну допомогу в сумі 4 млн євро для впровадження проекту “Енергоефективність у громадах”. Спільно з GIZ та Мінрегіоном для участі були відібрані зокрема Чернівці спільно з містами Кам’янець-Подільський та Коломия; Полтавська обласна державна адміністрація та міста Комсомольськ, Лубни, Миргород, Полтава; Дніпропетровська обласна рада та міста Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Павлоград; Житомир спільно з містами Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський; Луганськ спільно з містами Краснодон, Ровеньки, Свердловськ, Сєвєродонецьк. Окрім цього, за даними віце-прем’єра Олександра Вілкула, ведеться робота щодо підготовки до реалізації ще 5 спільних з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) проектів з модернізації галузі ЖКГ на суму майже 10 млрд грн. Ці проекти будуть спрямовані на впровадження енергозберігаючих технологій, підвищення якості муніципальної інфраструктури в містах України, а саме — систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, енергоефективності житлових будинків. Наразі з МФО в Україні вже реалізується чотири великих проекти загальною вартістю понад 3 млрд грн. Зауважимо, що Київ теж активно впроваджує енергозберігаючі проекти. Зокрема КП “Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва” прогнозує, що тільки термосанація всіх будівель дозволить бюджету міста економити 500 млн грн щорічно. Для початку планується зменшити енергоспоживання в бюджетних будівлях, після чого перейдуть на житлові будинки. Залучатимуть до цього і бізнес, в тому числі — за допомогою енергосервісних контрактів. Загалом експерти визнають, що сьогодні для простих споживачів не створено особливих стимулів економити енергію. “Низькі тарифи на електроенергію, на газ. І тому для населення немає сенсу економити. Це якщо говорити про споживачів. А от, наприклад, теплокомуненерго — такі великі споживачі газу, що їм є сенс економити”,— зазначає "Хрещатику" член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Водночас умови необхідної підприємствам кредитної підтримки залишаються сьогодні невигідними. На думку експерта, для підвищення інвестиційної привабливості цього сектору допомогло б створення певного банку, який би займався відновлюваною енергетикою, енергоефективними проектами, і держава давала б безпроцентні кредити для зменшення використання енергоресурсів. За його словами, існуюючі в Україні енергоефективні програми переважно залишаються на папері через відсутність фінансування, хоча спільними зусиллями комунальних підприємств все ж здійснюється модернізація котелень, теплових мереж. “Нині рівень ККД у ЖКГ складає 40—45 %, близько 50 % тепла наразі фактично втрачається. А от при заміні теплотрас можна заощадити більше 10 млрд кубометрів газу, на сьогодні це фактично $ 3 млрд”,— резюмує експерт. http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4412/art/1392233395.html