Енергоефективність в ЄС: плани на майбутнє
Лише три країни-члени Європейського союзу зробили істотні кроки, щоб виконати річний план із заощадження енергії, закріплений у нещодавно відкоректованому законі ЄС про енергозбереження. Ці дані були оприлюднені після попередження представників ЄС, що більшість з 28 країн-членів не запровадила нові стандарти з енергоефективності приміщень згідно з додатковим законом про будівництво.
У рамках Директиви про енергоефективність з 2014 по 2020 рік енергетичні заощадження країн мають досягти 1,5 % від сумарної енергії, спожитої за кожен рік.
Країни ЄС повинні були до кінця місяця показати, як вони будуть досягати цієї мети, закріпивши це в своїх Національних планах дій для підвищення енергоефективності.
Багато хто вирішив зобов’язати електроенергетичні служби провести заходи з економії, наприклад, вдосконалити теплоізоляцію будинків і перекласти додаткові витрати на споживачів енергії.
Більшість країн ЄС не зможуть досягти своєї мети, заявила коаліція з питань енергозбереження у своїй доповіді 23 квітня.
«Лише три плани дій – Данії, Ірландії та Хорватії – з 27 оприлюднених пропонують раціональні та варті довіри стратегії того, як уряд збирається досягти заощадження енергії» – заявила лобістська група.
«Загалом, плани – це лише маленький перший крок. Набагато важливіше донести, що підтримувати енергозбереження та за запроваджувати відповідні законодавчі норми – це почесно».
«Більшість проблем стосуються некоректної оцінки очікуваного результату; правомірності запропонованих заходів, зокрема енергетичного оподаткування; врахування додаткової економії (наприклад, заощадження за рахунок нормативів щодо енергетичної ефективності приміщень, які не відрізняються від мінімальних вимог ЄС); ті самі заощадження подано як результат різних заходів і помилково прораховано двічі».
Директива про енергоефективність розробила для країн блоку загальні, необов’язкові для виконання стратегії для покращення енергетичної політики на 20% до 2020 року відносно показників 1990-го.
Єврокомісія може видати додаткові рекомендації до 2030 року, проаналізувавши успіхи нинішньої директиви, що буде оприлюднена у червні.
Енергоефективність набула особливого значення у контексті кризи в Україні, яка засвідчила, наскільки ЄС залежний від російської енергії.
ЄС не має такого доступу до горючих корисних копалин, як його суперники, зокрема США та Китай. У 2012 році імпорт нафти та газу обійшовся у 400 млрд. євро, що набагато більше, ніж у США та Китаю. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує зростання залежності від імпорту.
Звіт був оприлюднений наступного дня після заяви Еврокомісії, що вона притягне до суду Бельгію та Фінляндію за невиконання зобов’язань закріпити в національному законодавстві норми Директиви про енергетичну ефективність приміщень.
Згідно з законами ЄС, країни-члени мусили запровадити мінімальні вимоги до енергетичних характеристик будівель, забезпечити відповідну сертифікацію та зробити обов’язковим регулярну перевірку систем опалення та охолодження повітря.
Окрім цього, директива зобов’язує країни досягти майже нульового показника енергоспоживання нових приміщень до 2021 року.
«Зниження енергоспоживання є першорядним завданням для забезпечення достатньої кількості постачання палива» – сказав Гюнтер Етінгер, комісар ЄС з енергетики.
«40% спожитої в ЄС енергії припадає на обслуговування приміщень, саме тут можна щонайбільше заощадити».
Окрім Бельгії та Фінляндії, Єврокомісія висловила підозри щодо невиконання директиви у ще 13 країнах ЄС.
http://ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/1440-energoefektivnist-v-es-plani-na-majbutne
|
