Електропортал - 2014

Глобальні та галузеві тенденції енергетичної ефективності

Глобальні тенденції

У 2010 році загальний обсяг споживання енергії на одиницю ВВП (первинна енергоємність), виміряний за паритетом купівельної спроможності, де 1 — це середній світовий показник, варіювався від 1,8 у країнах СНД до 0,6 у Європі: використання енергії на одиницю ВВП у СНД в три рази вище, ніж у європейських країнах. Рівні споживання у країнах Азії, що є членами ОЕСР та Латинській Америці перевищують європейський рівень приблизно на 20% у той час, як рівень Північної Америки — вищий на 50%, але залишається нижчим від середнього світового рівня. В Індії та інших країнах Азії рівні енергоємності на 55% вищі за європейські та приблизно відповідають середнім світовим показникам. Високий рівень енергоємності в країнах СНД, Китаї та на Близькому Сході пояснюється різними факторами, зокрема домінуванням енергоємних галузей промисловості та низькими цінами на енергоносії.

Глобальна енергоємність, або енергоспоживання на одиницю ВВП, зменшувалося в середньому на 1,2% за рік протягом періоду з 1990 по 2010. Зниження спостерігалося у всіх регіонах, окрім Близького Сходу. Ця тенденція пояснюється тим фактом, що в країнах — членах ОЕСР одночасно були високі ціни на енергоносії, працювали програми енергоефективності та, з недавнього часу — політики зниження викидів CO₂, а також інші фактори, зокрема збільшення частки сфери обслуговування в економіці.

Найінтенсивніше скорочення енергоспоживання можна було спостерігати в країнах та регіонах з найвищим рівнем енергоємності у 1990 році (Китай, СНД, Індія). Найбільшого падіння рівня енергоємності з 1990 року досягнув Китай (-4,6 відсотка на рік) у той час, як у країнах СНД та Індії зменшення цього рівня відбувалося вдвічі повільніше. Причиною швидкого скорочення, що спостерігалося в Китаї, був, головним чином, швидкий ріст галузей машинобудування та транспортного обладнання, тобто тих, котрі мають найменший рівень енергоємності на одиницю доданої вартості в промисловості. Ще одною причиною можна вважати більш ефективне використання вугілля та високі ціни на енергоносії. Скорочення на рівні, вищому за середній, також досягли в Північній Америці та Європі (-1,5% на рік). У порівнянні з середнім світовим рівнем енергоємність в інших регіонах світу протягом цього періоду знизилася у меншій мірі. На Близькому Сході споживання енергії зростало швидше, ніж ВВП; тому енергоємність збільшувалася на 1,1% за рік з 1990 року.

Підвищення цін на нафту протягом 2004—2008 років прискорило зменшення енергоємності в усіх регіонах, окрім Китаю. Світова економічна криза 2008—2009 років змусила уповільнити скорочення енергоємності майже в усіх регіонах, окрім Китаю та Африки. Причиною низьких показників була промисловість — галузь, у якій споживання енергії не скорочувалося в такому ж темпі, як і додана вартість.

Галузеві тенденції

Приблизно у 80 відсотках країн світу з 1990 року енергоємність зменшилася. При цьому приблизно в 30% країн рівень енергоємності зменшився менш ніж на 1% за рік, тоді як зменшення цього рівня у 15% країн (переважно азійських та східноєвропейських) відбувалося швидкими темпами — більше 3% на рік. З іншого боку, енергоємність економік більш ніж 20% країн зросла (переважно на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці).

На світовому рівні сфера обслуговування^[2] та промисловість^[3] були головними локомотивами зменшення енергоємності протягом періоду з 1990 по 2010 рік, їх частки склали 40 та 30 відсотків від загального зменшення відповідно . У розвинених країнах промисловість є рушійною силою, що стоїть за зниженням первинної енергоємності. У країнах Азії, що є членами ОЕСР, вона є причиною зниження рівня енергоємності в цілому. На Близькому Сході зростання первинної енергоємності спричинено, в першу чергу, збільшенням споживання в галузі перетворення енергії, що пов'язане з швидким ростом попиту на електроенергію, яка майже повністю виробляється з теплових джерел, тобто з втратами від трансформування.